сторінка до завдання від челендж-блогу "Это Scrap"

Привітики)))
Нещодавно ,переглядаючи різні челендж-блоги,шукаючи натхнення,я- таки НАДИХНУЛАСЬ!
І так,що спати не можу,тільки і думаю про завдання.Запланувала аж три сторінки зробити по цьому завданню.Сьогодні зранку,тільки проснулась,і засіла.Нічого в хаті не робила....чоловік з дітками і погуляв і сніданок зробив,зараз обід варить-ДАЄ мені втілити моє НАТХНЕННЯ.Дякую йому,що він такий хороший в мене.

Отже,я зробила сторіночку,поки що одненьку,але яку)))...вона мені дуже-дуже рідненька....
На фото зображений мій коханий з сослуживцем Іваном,який на сьогодні є нашим кумом.
Стара фотка,це в 1993 році,коли вони тільки поступили в військове училище.Я той час згадую як щось неймовірно романтичне і водночас болюче для мене.Адже коханий служив за 300км від мене.Ми листувались.МОбільних не було.Зідзвонювались по звичайному телефону,коли коханого відпускали в звільнення.....ЕХ....ЯК я бігала до поштової скриньки....як я сиділа щосуботи біля того треклятущого телефону,який чомусь не дзвонить....
А друге фото зроблене минулого року,в кума вдома.І знов вони разом))) Усміхненні,возмужалі.... Щасливі татусі. Гарні товариші....Кохані чоловіки....
У нас двоє чудових діточок.У Івана троє чудових діточок.
І так гарно згадати ті роки ,коли вони були курсантами,коли вони разом проходили труднощі служби,коли "хлєбали" курсантські харчі.Чоловік по стежці військовій не пішов,перевівся з часом на гражданку.А кум -вже майор.Був в Ірані.Гарно служить і очікує вже на заслужену пенсію невдовзі.
Ось така сторіночка вийшла.
Використала лист паперу від Тіма Хольца,гарну металеву рамочку під бронзу,витинанки-колесика та зірочки ,скелетовані листочки,ембосінг,тонування.
Сподіваюсь,мені повезе в цьому завданні,яке проводить чудовий Челендж-блог "Это скрап".Мене взагалі дуже-дуже надихають роботи дизайнерів  та завдання і скетчі цього блогу.
Зроблю ще парочку сторінок,щоб напевне мати шанс отримати визнання від Інлінксу та майстринь))))

цьомки усім і дяки,що завітали))))