пʼятниця, 31 серпня 2012 р.

це-МОЄ літо))))

Привіт,хороші мої дівчаточка! 
Дуже-дуже-дуже багато хочеться розповісти вам!
Писала "в умі" вам вже давненько,а саме цей текст набирала три дні...і всеодно всього,що хотілося б не можу вам донести....Сподіваюсь,ви почерпнете для себе щось цікаве,а ще більше хочу просто поділитись з вами,як з друзями усім цим,просто так.І поговорити з вами.)))
Спершу я хотіла розповісти про наш відпочинок на морі.Але ...зараз ви побачите вееееличезний допис з іллюстраціями,який є своєрідним підсумком всього мого(НАШОГО)літа.
Вибачте,що довгий один пост-не можу інакше,просто відчуваю,що може натхнення мене покинути ненароком.
Хто дочитає\додивиться до кінця-той молодець)))
Вмостіться зручніше-бо це трішки займе часу.

Ми приїхали з відпочинку та вже всіма думками в новому навчальному році.
Завтра 1 вересня.

За плечима гарне,чудове,насичене літечко!
Як же ж гарно відпочивати,бути всією родиною разом,отримувати позитивні враження від прогулянок,пізнавати нове та відвідувати цікаві місця!!!
Ми сповна насолодились цим літом.
Знаєте,кажуть,що треба прожити цей день,так ніби ти живеш його востаннє.Так ось,у мене це літо прожите так.Я за кожен день можу сказати,що він чудовий) Я від проведеного часу з рідними отримала море задоволення та тішусь,що ми цей час провели разом.
Вдячна Богові,що дав нам таку гарну погодку,що не сталось ніяких неприємних пригод.

Отже відпочивали ми цього літа багатенько,бували в різних місцях та бачили різні цікавості.

Спершу,наше літо розпочалось з поїздки в Східницю.Ми всією родиною там відпочивали.Святкували ДН нашої дівчинки Настёнки.
Блукаючи стежками Східниці та гірськими тропами,ми збирали чорниці-полуниці,пили водичку та насолоджувались свіжим гірським повітрям.


 Було святкування ДН і у Львові з дітками та спілкуванням з кониками.



Було ДН подружки доні


!!!!!!Було Євро-2012!!!!!






... походи з дітками в кіно та не тільки...






....гуляння по місті та майданчиках міста






Перші відвідини садочка донечкою та успішна адаптація до садка))))

   Раніше я з вами ділилась трішки фоточками нашого перебування в Санкт-Петербурзі.


Ще ми були в сонячному Закарпатті: відвідали замки в Ужгороді та в Мукачево.
Гуляли вдосталь по цих гарнючих теплих та привітних містах!


 Жили в гарній місцевості біля Ужгорода,на ранчо Золота Гора.

Хто там не бував-раджу.Там затишно та дуже гарно.Ми з родиною вже там відпочивали років 8 тому і всією душею прагнули знов там побувати.Ми там зустрічались з друзями.Я дуже люблю людей,що живуть в тих краях: вони такі якісь  ...чудові,добрі,щирі. Маємо друзів там,з якими вже не один рік знаємось - і завжди отримуємо від спілкування з ними тільки позитив.
Один такий є хлопець,який вражає своєю душевною добротою та простотою,навіть якоюсь наївність)))
А який в них милий ґовор))) Я просто вмліваю від їхнього баноша! 
 До речі,взнала від нових друзів дещо таке,що мені скинуло тягар,який я носила майже 5 років,стосовно моєї попередньої роботи. Я вкотре пересвідчилась,що Закон Рівноваги у Всесвіті - таки працює і що людям,які робили зле іншим воно-таки повертається,сповна. Мені так полегшало відтоді) І в той вечір ми так гарно посиділи під зоряним небом Закарпаття-не передати вам як моя душа співала.Гарно провели час))

Ми бували з з палатками не раз в Карпатах! ЯКЕ там небо! Чумацький шлях там-самий молочний))) А дощ в Карпатах який! Він грізний! Дуже! Блискавки над головою лякають та трепет вселяють. В той же час він чудовий,омиваючий душу. Коли тепло,то зміна дощу з сонечком просто окриляє.Я була мов Мавка в тому лісі під дощем,правда дещо розпущена Мавка-в купальнику))) Біля вогнища,смажили шашлички та вдихаючи запах ДОЩУ-досі цей смак в грудях))) Я обожнюю наші рідні Карпати! Люблю бувати там з наметом.А коли збирається гарна компанія-то відпочинок просто чудовий. ))) На одній з таких вилазок дааавні друзі вирішили побратись. Ніхто цього не очікував.А він просто їй запропонував,а вона дала згоду. В вересні буде весілля.На минулому тиждні занесли заяву.)))))Чи це не чудово?!!




А скільки разів ми мандрували околицями Львова))) Ночівлі  та пригоди біля озер,річок нашого краю можна перечислювати довго.Адже цього літа це була рекордна кількість)))
Ми бували і самі ,і з рідними,і з друзями,і вперемішку))).....це просто неперевершені миті,які назавжди закарбовані в наших спогадах! Подекуди,ми й фотографуватись забували,адже насолода була така,що не до того було.
Я в такому відпочинку дуже люблю насолоджуватись навколишнім світом: трава,небо,вода,дерева,пташки,комашки,люди,рослини,рибка,тварини...... Пісні вночі біля вогнища. Купання в льодяній річці...все-все-все приносить мені море задоволення! Якби було можна,я б просто розчинилась в тому гарному оточенні,та мене б "теліпало" по вітру,як прапор на флагштоку. Вибачте,можливе невдале порівняння,але ТАК Я відчуваю.

















І ось вчора МИ ПОВЕРНУЛИСЬ з останньої нашої літньої мандрівки- з МОРЯ!
Ми цього року і не сподівались потрапити на море,адже було дуже-дуже багато перепон.Все вирішилось буквально в останній день.І при тому,ми їхали усі хворенькі.Я була-так ледь жива-така хвора.Але ми вирішили-що їдемо і нехай буде,що буде!Дорога на диво далась дуже легко.Ми заїхали 900км від Львова машиною за 16 годин,зі ставанням на сніданок та обід,та ще декілька прогулянок.


Навіть приїхавши на місце,ми господиню попередили,що хворі,і можливо нам доведеться поїхати раніше,адже невідомо як хвороба себе покаже.
Але...МОРЕ нас вилікувало за два дні!





Я люблю море шаленим коханням.Воно для мене і заспокійливе ,і ліки,і музика,і ...воно ,як і гори має свої красоти.Я люблю його ,коли сходить сонце!Воно чудове,коли сонце сідає! А яке воно вночі....ммм..цього разу ми мали пречудовий пікнік на березі моря.Приїхали наші друзі -болгарин та його дружина(колишня львів"янка) і я вперше за своє життя мала досвід смаження шашличків та овочів на кострі на піску біля хвиль моря.Ми пили справжнє болгарське вино та дуріли на піску,роблячи стійки та колеса,просто дивлячись на місячну доріжку,що простяглась  на затихлих морських хвилях.Ця картина буде ще дооовго в моїй пам"яті! Такої краси я ще не бачила,тому вона,ця краса, просто співала в мене в душі та в серці)))
А скільки ми переговорили про "вічне",про "надважливе". Наше життя складається з важливого і менш важливого.Так от надважливе-це ми ,наші рідні, друзі та час, що ми провели разом!
Це щастя!

Просто лежачи на пляжі ми провели буквально два дні. Решту ,ми- заядлі пошуковці красот,присвятили відвідинам околиць.Ми побували на фабриці,де виробляють вино! В центрі культури вина Шабо. Вірно казати не шабО,а шАбо,до речі)))
Назву поселенню дали вперше Турки,а з часом перша назва трансформувалась в сучасну.


 Це для мене було перше відкриття. Які масштаби виробництва. 2,5 години екскурсії промайнули ,як мить. Ми ходили з роззявленим ротом,дивлячись на всі процесси виробництва.
Нам показали етапи виробництва білого вина,адже на червоне вино ще не сезон,в кінці вересня буде.
тут вино вистоюється(такі бочки є не прості,вони мають кожух,що підтримує сталу температуру всередині)

а я вмостилась біля бочок з червоного цеху-поки що пустих....

 В тієї фабрики давня історія,виявляється.Здавна виноградники тут висаджували турки та виробляли вина.Згодом туди приїхала ціла колонія (яку відрядив туди уряд Швейцарії),з дітьми,дружинами,з своїм майном.Ось таким обозом вони вирушили на наші землі.Їхали 3 місяці та 10 днів,взявши із собою рушницю та біблію.
 так вони жили...
 жінки займались рукоділлям та господарством)))

В кінці 18,на поч.19 ст. вина Шабо були відомі у всьому світі! А 40-х роках були Сталінські репресії,під час яких декого вислали на Сибір,хто встиг втікти на Батьківщину. СовЄтія захопила та зруйнувала своїм "хазяйнуванням" цю всю красу ((( І ось зараз, виноробство цього краю відроджене,виноградарство процвітає. Які там величезні поля винограду!!!



Дивлячись на них,здається,що це просто рай,що так було і буде завжди. Цю справу люблять там по-справжньому. Всі робітники гарно підготовлені,все охайно та налагоджено працює.

тут,кажуть ,Пушкін сидів-щось писав\творив)))
це коньячок розливають)))



 На территорії скрізь ТАКІ аромати вина))) Я вже до дегустації була трішки захміліла від запахів та від вражень)),а дегустація додала свого.



 Тепер у мене є нове улюблене вино.Я завжди віддаю перевагу напів солодкому червоному,а тут мені надзвичайно засмакувало напів солодке біле)) А Вермут від Шабо просто покорив моє серце! Тільки його,як на мене,треба обов"язково з льодом та лимончиком подавати)))

Також ми їздили в Білгород_Дністровський в фортецю Аккерман.В той день там якраз проводились рицарські бої.


Мій синочок останньо захопився рицарями,а саме почав збирати олов"яних солдатиків рицарів та гетьманської пори.Отже,ми просто не могли пропустити такої нагоди.Масштаб фортеці вразив.Вона ВЕЛИЧЕЗНА!Її побудували ще турки.З берегів Дністерського лиману вона возвишується ,як скеля неприступна.В той день,як ми там були,була спека понад 40 градусів.Чоловіку мому навіть стало трішки зле там(((
Бої ми додивились до середини,адже на спеці,під пекучим сонцем було несила сидіти.Нажаль,орги того дійства не подумали над тим,щоб поставити укриття для глядачів чи щось інакше....Враження від сервісу ніякі.Від фортеці-БОМБОВІ!















Одного дня ми вибрались в дельфінарій.Сказати вам які враження!)))Я ревіла!Я ДУЖЕ давно мріяла побувати там і дуже була вражена виставою,а головне-самими ДЕЛЬФІНАМИ!Описати не можу того,бо знаю,що мої емоції описати я не зможу.Я просто плакала від щастя-чесно!)))




Ми блукали вуличками Одесси.Деррібасівська,Оперний,Потьомкінські сходи,Дюк...Пушкін,пушки,Порт,аллея............скільки ще ми не бачили!Скільки ще не чули.МІй синочок ідучи Дерібасівською почав танцювати,мала йому підтанцьовувала і я трішки)) ( під музику,що лунала з коллонок ,які поставила одна з партій,що агітує до виборів....і це так классно було)))Поруч шла компанія молодих людей,один з них чорнокожий пристроївся поруч із нами і танцював також,намагаючись повторити рухи мого синочка))Люди позаду також почали пританцьовувати.Обаббіч дороги зупинялись люди та усміхались.В цей момент я ще дууууужче полюбила Одессу!І тепер я хочу повернутись туди знов і знов.


















Повертаючись додому,ми заїхали в Умань)))Я там була вже 8 років тому і чесно вам скажу,що всі ці роки тільки і думала повернутись туди.Софіївський парк просякнутий якоюсь такою енергетикою,яку важко передати словами.В кожному закутку відчувається якась вселенська любов,принаймні я так відчуваю))









 позату острів закоханих...



 біля лебедів ми затримались дотемна,нас ледь не закрили в парку))))Лебедів ми годували ...травичкою0))їх там всі хлібом годують,а я знаю,що для них це не коррисно.Тому ми нащипали травички і ви б бачили із яким задоволенням вони її хапали нам з рук)))В той вечір у нас було знято рекордну кількість відео за всю відпустку)))


Ми потрапили в парк,коли вже, нажаль , були вимкнені фонтани,адже наше добирання чомусь затяглось аж до 18 години((


Покружляти довелось вулицями Умані,хоч і з навігатором,але ми заблукали...Ми потрапили в дуже дивний район,настільки він мене здивува,що на декілька хвилин мені здалось ,що якась машина часу ненароком нас перенесла в зовсім інше містечко -єврейське містечко!!!Уявляєте,їдете ви вулицями "нашого"міста",минаєте перехрестя-і в іншому світі:скрізь написи івритом,оголошення на стовпах-івритом,вивіски на магазинах-івритом,нумерація,номери машин.....скрізь ходять чоловіки вдягнені в національний одяг євреїв(з пейсамии,покритою головою,довгий одяг і т.п.),
На дверях якоїсь споруди(думаю синагоги)напис-єдиний російською-"вход для женщин воспрещён")))Я була в шоці.На нас там дивились здивовано.А ми ,так ніби потрапили в якийсь бермудський  трикутник,ніяк не могли виїхати звідти!Скажу вам-містика!
Ось,що знайшла стосовно цього в неті : Всі євреї, які представляють течію хасидизму, вважають своїм обов'язком побувати хоча б раз у своєму житті на могилі цадика Нахмана. Вони також вважають, що якщо вони зустрінуть Новий рік Рош Гашана біля його могили, то наступний рік буде дуже щасливим для них. Вони приїжджають до Умані цілими общинами, разом із жінками та дітьми. Деякі хасиди, звичайно, приїжджають декілька разів за життя, деякі щороку. Це все залежить, насамперед, від фінансових можливостей приїжджих. Ті євреї, які не мають коштів на поїздку до України, звертаються за допомогою до спеціальних структур Ізраїлю, які займаються благодійництвом. Вони оплачують проїзд общині, надають їм харчовий пайок та кошти на оренду житла в Умані.
Цікаво,правда?))

Жили ми в Умані в гарному місці,що зветься Колиба.Переночували,а зранку відкрили для себе,що там є загін,в якому мешкають олені: тато-Олень-красень-звеликими рогами та теплим мокрим носиком,бембі-синочок-весь в плямках на тоненьких ніжках,та мама-олениха,з витонченою мордочкою,горда,така,що не вважала за потрібне до нас наближатись та навіть повертати мордочку.





Мені тих тваринок стало дуже шкода...але діти були втішені)))Я також вперше бачила вживу таку сімейку оленячу.
Ми їх погодували хлібчиком та вирушили додому.

Дорогою ми проїздили багато гарних міст:Вінниця,Хмельницький,Тернопіль,тощо....
і скрізь,в кожному місті,нам захотілось побувати,побачити красоти тих місцин.
Я вірю,що колись -таки там ступить наша нога,нога ,що бажає звідати нові красоти нашої України)))

Ось таке було літечко у нас)))
Правда ж чудове?
Я сама не вірю зараз,що то все вже було...так час минув-просто неймовірно швидко.
Попереду багато змін.Син пішов в нову школу-завтра перша зустріч з однокласниками та вчителями,школою.Донечка піде в нову групу в садочку,та й ходити почне вже постійно,а не так як ми ходили протягом літа-зрідка.
В чоловіка на роботі багато змін.
Я в пошуках роботи.
Так що осінь має бути продуктивною та повною руху.
Сподіваюсь,матиму час на ведіння блогу.Маю надію,що ви мене ще не забули і заглядатимете до мене деколи))).Я дуже хочу творити!Маю плани стосовно створення декількох великих проектів скрапових.Але поки помовчу,бо маю таке,що коли розповім комусь-не зробиться...

Читаю блоги.Всіх,кого не комментую-вибачте,не мала як.
Спробую виправитись.
А як ні-то також вибачте)))
Дякую вам,що ви є.




9 коментарів:

  1. так літо і справді було чудовим ))) я думаю з появою дітей з"являється ота справжня насолода життям і сім"єю ))
    рада за вас, за відпочинок за настрій, за позитив, за чудові фото ))) так тримати!!!
    і завтра ні пуху ні пера в новій школі ;)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую)))
      А насолода життям,та справжня,з"являється з роками ще більша.А з дітьми своїми я стаю сама дитиною знов-за що їм вдячна безмежно.

      Видалити
  2. Дуже рада, що в тебе було таке чудове літо!!! Нехай не мешн чудовими будуть і інші частини року! Цікаво було все це перечитати і передивитись стільки фотографій ;)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую!
      Інші частини року мусять бути не гіршими,я впевнена!
      Тішусь,що тобі було цікаво.

      Видалити
  3. Гарне літо видалося!!!! Головне - набралися сил і з новим натхненням кожен зможе приступити до праці!!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую)
      Сил-то набрались,а от післявідпусткову депрессію ніхто не відміняв...от мине вона-тоді до праці з ентузіазмом!

      Видалити
  4. Як кльов! Я прочитала все! дуже гарно написано, стільки фото, і всі такі позитивні і теплі! Ти дуже гарно виглядаєш, направду!! Так тримати!!!! Дякую за таку цікаву розповідь, я б навіть сказала - фотозвіт!! Молодці! Вітаю з усіма вашими досягненнями і успіхами!

    ВідповістиВидалити
  5. Я така рада за вас, чесно! Ваше щастя у ваших руках. Це так славно, що ви всі разом, і отримали стільки чудових вражень! Мабуть, мені того не вистачає часом, тому і пишу про це :)По-доброму заздрю, і бажаю, щоб спогади зігрівали в скрутні хвилини, а тих хвилин було менше, нових планів, досягнень! УРА!!!

    ВідповістиВидалити
  6. Вот это да!!!!
    Натали, прочитала-просмотрела от и до!!!
    Я так рада за тебя и твою семью, что не смотря на проблемы, вы всётаки приобрели такой мега позитив - а ведь именно он и даёт нам силы жить, трудиться и любить всё вокруг!!!!
    Удачи вам с мужем, твоим деткам - у вас действительно прямо грандиозные перемены)
    моё солнышко маленькое вот в понедельник пойдёт в сад и я тоже в поисках работы)))

    ВідповістиВидалити

ваші добрі слова